-
1 judy
-
2 what
1. adj1) який, якого типу (у прямих запитаннях)2) який (у вигуках)3) скільки; котрий2. advнавіщо; чому; якою міроюbut alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?
3. pron1) щоwhat do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?
what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?
2) хтоwhat is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?
3) скільки4) емоційне підсиленняwhat next? — ну, а далі що?
have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?
4. conj1) що; те, щоhe does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче
2) хтоI know what he shall be — я знаю, ким йому бути
3) скількиI'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив
4) той, який; той самий; всілякий; якийthe copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив
he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого
what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?
what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!
what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)
she has what it takes — у неї є все, що потрібно
what not — і так далі, і тому подібне
well, what about it? — ну, так що?
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
3 judy
int вiйcьк.; cпeц.1) "вас бачу"; "вас бачу на екрані радара"2) так точно; цілком правильно3) система "лій-чужий" -
4 застаиваться
застояться застоюватися, застоятися, (о воде) застоятися, притхнутися, засмердітися. [Я не бачу, щоб там думка застоювалася, я бачу там ненастанне кипуче розумове життя (Крим.). Кінь застоявсь]. Застоявшийся - застояний, застоялий. Застояне повітря. Як у чарівному сні вона ходила за ним по вузеньких провулках з застоялим теплом (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - засто`ятьсязасто́юватися, -сто́ююся, -сто́юєшся, засто́ятися, -сто́юся, -сто́їшся и мног. позасто́юватися -
5 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
6 for
1. prep1) для2) протягом3) до; в, у; на4) задля, заради, за, на, для5) від, через, з-за, за, зto thank for smth. — дякувати за щось
6) замість, заwhat is the English for — «птах»? — як англійською мовою «птах»?
7) наan engagement for this evening — побачення, призначене на сьогоднішній вечір
8) на честь9) (для того) щобI came here for to see him — я прийшов сюди, щоб побачитися з ним
10) до11) щодоI walked fast for fear I should be late — я ішов швидко, щоб не спізнитися
for all that — незважаючи на все; і все-таки, всупереч усьому
for ever, for good — назавжди
for instance, for example — наприклад
for certain, for sure — напевно, безсумнівно
for myself, for my part — щодо мене
2. conjтому що; боthe windows were open for it was hot — вікна були відчинені, бо було жарко
* * *I [fxː] n II prep1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія наfor a year — на рік; час, день, на який що-небудь призначено на
2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за5) указує на причину або привід вiд, за, через; по6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача10) що стосується, по відношенню до11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)13) у сполученняхIIIbut for — без, крім; якщо б не
-
7 rarely
adv1) рідко, нечасто, зрідка2) винятково, надзвичайно* * *adv1) рідко, нечасто, зрідка2) винятково, надзвичайно; чудово -
8 reason
1. n1) причина, підставаby reason of..., for the reason that... — з тієї причини, що..., через те, що...
with good reason — з повним правом, цілком виправдано
2) аргумент, мотив, міркування3) пояснення, обґрунтування, мотивована заяваto give (a) reason — пояснити (обґрунтувати) (свою поведінку тощо)
4) лог. мала посилка (силогізму)5) можливість (події тощо)6) розум, інтелект7) здоровий розум (на противагу божевіллю)8) розсудливість, розважливість, здоровий глуздto bring smb. to reason — наводити на розум, напоумляти когось
to hear (to listen to) reason — прислухатися до голосу розуму
there is reason in what you say — у тому, що ви говорите, є здоровий глузд
it stands to reason — так; само собою (зрозуміло); ясно, певно
9) розумний вчинок; розсудлива поведінка10) справедливість, належне2. v1) міркувати, обмірковувати; робити висновкиto reason about (of, on, upon) a subject — обмірковувати щось, міркувати про щось
to reason that... — дійти висновку, що...
2) мислитиthe ability to reason makes man different from animals — здатність мислити відрізняє людину від тварини
3) обговорювати, дискутувати, дебатувати4) переконувати (когось — with, у чомусь — into); умовлятиto reason smb. into smth. (into doing smth.) — умовити когось зробити щось
5) переконувати когось (у помилковості його вчинків, у хибності його думок тощо), відмовляти (від чогось — out of)to reason smb. out of smth. — відмовити когось від чогось
6) обґрунтовувати, аргументувати; доводитиreason down — заглушити (любов тощо), прислухавшись до голосу розуму
reason out — обміркувати; дійти висновку логічним шляхом
* * *I n1) причина; підстава2) ( суб'єктивне) причина, мотив, міркування; виправдання3) пояснення, обґрунтування; вмотивована заява4) мала посилка ( силогізму)5) розум, інтелектbereft of reason — божевільний; часто здоровий ґлузд, розсудливість
II ain reason — у розумних межах; у відповідності зі здоровим ґлуздом; розумно
1) мислити, міркувати ( логічно); робити висновки; мислити2) обговорювати; дебатувати, дискутувати; розмірковувати ( уголос)3) ( with) умовляти, урезонювати ( кого-небудь); ( into) умовити, переконати ( у чому-небудь); ( out of) переконувати ( у чому-небудь)4) рр.
— обґрунтовувати, аргументувати; доводити5) icт., дiaл. ( with) сперечатися або розмовляти ( з ким-небудь) -
9 through
1. adj1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого сполучення2) вільний, безперешкодний3) який закінчив (покінчив)4) який вичерпав усі можливості2. adv1) наскрізь; цілком2) від початку до кінця3) прямо, до місця, до пункту призначення4) весь, цілийto put a person through — а) вилаяти когось; б) суворо екзаменувати когось; в) з'єднувати когось (по телефону)
3. prep1) через, крізь; по2) протягом3) по (включно)4) через5) завдяки, через6) за допомогою; від; через7) в результаті, внаслідок, черезit all came about through his not knowing the way — усе це сталося через те, що він не знав дороги
through and through — а) абсолютно, до кінця, цілком; б) знову й знову
* * *I [aruː] a1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомленняthrough highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху
2) вільний, безперешкодний3) ґрунтовний, капітальнийII [aruː] advthrough repairs — мop. капітальний ремонт
1) рух наскрізьto pierce smth through — проткнути щось наскрізь
soaked /wet/ through — промоклий наскрізь
chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення
to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу
to let smb through — впустити когось
2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-to sing a song through — проспівати всю пісню
to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця
to put through a plan — провести /здійснити/ план
to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]
are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]
to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось
to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]
he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]
he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]
he is through with his family — він кинув /залишив/ родину
to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]
to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта
he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася
4) замір по діаметру, в діаметріa tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі
to put smb through — з'єднати когось
are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]
••through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно
he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу
to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися
III [aruː] prepthe deal fell through — угода не відбулася /провалилася/
1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізьa path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)
to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось
to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]
he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить
an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь
through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину
to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь
we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум
2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території поa sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по
journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час
all through the day — весь день; протягом усього дня
he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно
to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через
I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою
through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі
5) подолання перешкоди, небезпеки. черезto pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек
the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами
6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-
7) причина через; з, завдякиto see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити
to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту
to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось
through the length and breadth (of) — уздовж, поперек
-
10 whatever
1. adjякий би не; будь-який2. pron, conj1) усе, що; що б неtake whatever you like — беріть усе, що вам подобається
2) який-небудь, будь-якийhas he any chance whatever? — чи є у нього хоч якась можливість?; чи є у нього який-небудь шанс?
3) у заперечних реченнях ніякий, зовсім ні4) розм. що* * *I a1) який би неwhatever orders he may give they must be obeyed — які б розпорядження він не віддавав, їх треба виконувати
2) будь-якийII pronА conj1) щоб не булоwhatever happens, he is safe — що б не сталося, він в безпеці
2) будь-який; все, щоtake whatever you like — беріть все, що вам подобається
3) в питальних та умовних реченнях; який-небудь, який би не був4) в заперечних реченнях та в реченнях із заперечним змістом; ніякий; зовсім ніthey refused to admit anyone whatever — вони відмовилися прийняти будь-кого В inter емоц.- підсил. (виражає подив); щоє
-
11 whenever
1. adv розм.коли ж2. conjколи б не; кожного разу, коли; щоразу; як тількиhe will be at home whenever she arrives — коли б вона не приїхала, він буде вдома
* * *I advколи жII conjwhenever will he arrive є Не's very late — коли ж це він приїдеє Він так спізнюється
1) коли б не2) кожний раз, колиwhenever I see him I think of you — кожног разу, коли я його бачу, я думаю про вас
I hope you will come whenever you feel inclined — я сподіваюсь, ви будете приходити завжди, коли ви захочете
-
12 whither
1. nмісце призначення2. advкуди3. conj(туди) кудиlet them go whither they will — хай ідуть, куди хочуть
* * *advapx.1) inter кудиє2) пoeт. кудиє; чомує; для чогоєwhither, o splendid ship — є куди тримаєш шлях, дивний кораблює
the place whither they went — місце, куди вони пішли
4) conj (туди) кудиI see whither your question tends — я бачу, до чого ви хилите
let them go whither they will — нехай йдуть, куди хочуть
-
13 yet
1. adjтеперішній; нинішній; який поки що існує2. adv1) ще, все ще2) уже3) досі, до цього часу4) до того часу, до того моменту; ще5) коли-небудь ще; все-таки6) ще (крім того, додатково)7) навіть; навіть більшеhe will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради
8) проте, все жit seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся
it is strange and yet true — це дивно, проте правильно
3. conjале, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на цеhe is old, yet energetic — він старий, проте енергійний
* * *I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
14 through
I [aruː] a1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомленняthrough highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху
2) вільний, безперешкодний3) ґрунтовний, капітальнийII [aruː] advthrough repairs — мop. капітальний ремонт
1) рух наскрізьto pierce smth through — проткнути щось наскрізь
soaked /wet/ through — промоклий наскрізь
chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення
to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу
to let smb through — впустити когось
2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-to sing a song through — проспівати всю пісню
to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця
to put through a plan — провести /здійснити/ план
to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]
are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]
to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось
to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]
he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]
he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]
he is through with his family — він кинув /залишив/ родину
to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]
to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта
he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася
4) замір по діаметру, в діаметріa tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі
to put smb through — з'єднати когось
are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]
••through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно
he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу
to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися
III [aruː] prepthe deal fell through — угода не відбулася /провалилася/
1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізьa path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)
to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось
to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]
he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить
an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь
through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину
to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь
we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум
2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території поa sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по
journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час
all through the day — весь день; протягом усього дня
he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно
to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через
I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою
through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі
5) подолання перешкоди, небезпеки. черезto pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек
the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами
6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-
7) причина через; з, завдякиto see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити
to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту
to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось
through the length and breadth (of) — уздовж, поперек
-
15 what
I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
16 whatever
I a1) який би неwhatever orders he may give they must be obeyed — які б розпорядження він не віддавав, їх треба виконувати
2) будь-якийII pronА conj1) щоб не булоwhatever happens, he is safe — що б не сталося, він в безпеці
2) будь-який; все, щоtake whatever you like — беріть все, що вам подобається
3) в питальних та умовних реченнях; який-небудь, який би не був4) в заперечних реченнях та в реченнях із заперечним змістом; ніякий; зовсім ніthey refused to admit anyone whatever — вони відмовилися прийняти будь-кого В inter емоц.- підсил. (виражає подив); щоє
-
17 whenever
I advколи жII conjwhenever will he arrive є Не's very late — коли ж це він приїдеє Він так спізнюється
1) коли б не2) кожний раз, колиwhenever I see him I think of you — кожног разу, коли я його бачу, я думаю про вас
I hope you will come whenever you feel inclined — я сподіваюсь, ви будете приходити завжди, коли ви захочете
-
18 whither
advapx.1) inter кудиє2) пoeт. кудиє; чомує; для чогоєwhither, o splendid ship — є куди тримаєш шлях, дивний кораблює
the place whither they went — місце, куди вони пішли
4) conj (туди) кудиI see whither your question tends — я бачу, до чого ви хилите
let them go whither they will — нехай йдуть, куди хочуть
-
19 yet
I [jet] adv1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу3) ( все) ще4) досі, до цього часу, будь-коли5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)6) ще (крім того, на додаток)7) ще; навіть ( більш)8) проте, все ж, все-таки9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не10) пoeт.I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив
I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради
as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята
never yet — ніколи ще не...
there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив
when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку
they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають
he loves her yet — он ( все) ще її кохає
he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати
yet another attempt — ще одна /нова/ спроба
a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання
nearer and yet nearer — все ближче, ближче
the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший
she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене
I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь
strange and yet very true — дивно, проте вірно
not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате
II [jet]not me nor yet you — не я, але, не ви
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще
it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся
he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв
although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить
not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано
he is old, yet energetic — він старий, але енергійний
-
20 безмолвный
безмолвствующий безмовний, німотний, німий, мовчазний, мовчущий, безгучний, безгласний. -но - безмовно, мовчки, мовчазно, німо, німотно, німуючи. [У хаті сумно, німо. Мовчки насунули хмари (Грінч.)]. Безмолвно красноречивый - німопромовистий. [Бачу наші німопромовисті могили (Конис.)].* * *безмо́вний; ( молчаливый) мовчазни́й, мовчазли́вий; ( исполненный тишины) безгомі́нний; ( немой) німи́й, німо́тний
См. также в других словарях:
Бачу — … Википедия
Бачу-нойон — … Википедия
Бачурин — Бачурин фамилия: Бачурин, Василий Иванович (1920 1944) Герой Советского Союза. Бачурин, Владимир Павлович (1928 1942) разведчик. Бачурин, Денис Дмитриевич (р.1991) защитник ХК Барыс Бачурин, Фёдор Игнатьевич (1922 1945)… … Википедия
Бачуэ — (Bachue), в мифологии чибча муисков одно из главных божеств, прародительница человеческого рода. Согласно мифу Б., первоначально прекрасная женщина, и её муж, которым стал её сын, населили «всю землю» (т.е. землю чибча муисков) своими детьми; в… … Энциклопедический справочник «Латинская Америка»
Байджу — или Бачу (также Байджу нойон, Бачу нойон, Бачу хурчи [1]) монгольский военачальник середины XIII века, имперский наместник в Северном Иране, Закавказье и Малой Азии. Происходил из племени йисут (бэсут) и был родственником знаменитого… … Википедия
Pro-drop language — Linguistic typology Morphological Isolating Synthetic Polysynthetic Fusional Agglutinative Morphosyntactic Alig … Wikipedia
Богданович, Максим Адамович — Необходимо проверить качество перевода и привести статью в соответствие со стилистическими правилами Википедии. Вы можете помочь … Википедия
Маралбаши — уйг. مارالبېشى ناھىيىسى кит. 巴楚县 Страна КНР Статус уезд Входит в … Википедия
VovaZIL’Vova — Infobox Musical artist Name = VovaZIL’Vova Img capt = Img size = Landscape = Background = Birth name = Володимир Парфенюк Alias = Born = December 30, 1983 Died = Origin = Lviv, Ukraine Instrument = Voice type = Genre = Rap Occupation = Years… … Wikipedia
Румынская музыка — Рум. муз. иск во восходит к древности, ко временам даков. Одноврем. с формированием рум. языка складывалось нар. муз. творчество, к рое отличалось самобытностью образного содержания, ладо мелодич. и ритмич. спецификой, многообразием… … Музыкальная энциклопедия
БАЧУРИН Евгений Владимирович — (р. 25 мая 1934, Ленинград), российский автор и исполнитель собственных песен; художник, график. В 1959 окончил Московский полиграфический институт. Работал художником в периодической печати. Член Союза художников СССР. Начал писать песни на свои … Энциклопедический словарь